Психоз — це стан, коли мозок перестає відрізняти реальне від того, що створює сам. Збоку він виглядає раптовим: учора все було звично, а сьогодні близька людина говорить про стеження, не спить третю ніч і дивиться на своїх як на чужих. Нижче — симптоми психозу так, як їх видно рідним, і що робити в перші хвилини. Якщо просто зараз є загроза життю — своєму чи чужому — телефонуйте 103. Якщо звучать думки про смерть — 7333, цілодобово й безкоштовно.
Симптоми психозу: як це виглядає збоку
- Маячня. Переконання, яке не змінюється від жодних доказів: переслідування (стежать, слухають телефон), стеження через камери й техніку, отруєння — їжею, водою, ліками, які дає саме родина.
- Голоси й видіння. Людина прислухається до чогось у тиші, відповідає в порожнечу, затуляє вуха, бачить те, чого немає.
- Сплутаність. Не орієнтується в даті й місці, не впізнає власну кімнату.
- Безсоння кілька діб поспіль. Не втома, а неможливість заснути. Що більше таких ночей, то важчий стан.
- Різка недовіра до найближчих. Дружина, мати, діти першими потрапляють у систему підозри — саме тому, що поруч.
- Мова, яку важко зрозуміти. Речення обриваються, думка перескакує, слова зчеплені за звучанням.
- Зміни поведінки. Завішує вікна, викидає продукти, не пʼє воду з-під крана, виносить телефон з дому.
Психоз буває при шизофренії, біполярному розладі, важкій депресії, після травми голови, при високій температурі й деменції, а також на тлі алкоголю та речовин. Причину визначає лікар після огляду, а не за списком ознак в інтернеті.
Головне, що варто зрозуміти рідним
Людина щиро вірить у те, що бачить і чує: для неї це досвід тієї ж якості, що й вигляд кімнати навколо. Тому сперечатися марно, а часто й небезпечно: після кількох спроб довести своє ви або замикаєте людину в мовчанні, або опиняєтеся серед тих, хто «з ними заодно».
Підтакувати змісту теж не варто: «так, я теж бачила камеру» підтверджує систему й посилює страх.
Робоча середина — говорити не про факти, а про почуття. «Бачу, що ти наляканий», «я поруч», «розкажи, чого боїшся найбільше». Це не згода зі змістом маячні, а визнання страху, який справжній навіть тоді, коли причина ні.
Що робити в перші хвилини
- Говоріть спокійно, тихо й коротко: одне речення — одна думка. Дайте час на відповідь.
- Приберіть гучні звуки: вимкніть телевізор і музику, приглушіть яскраве світло.
- Хай зайві люди вийдуть: одна знайома людина краще, ніж пʼятеро родичів.
- Не блокуйте вихід: і вона, і ви маєте мати шлях із кімнати.
- Не підходьте ззаду й не торкайтеся раптово. Попереджайте про кожен рух: «я встану», «я візьму телефон».
- Без демонстрації приберіть ножі, інші гострі предмети, ліки та ключі від автівки — тільки те, що лежить окремо. Нічого не забирайте з рук і не хапайте за руки: у боротьбі програють обидва. Тримайте дистанцію хоча б у два кроки.
- Не залишайте людину саму, навіть якщо стало тихіше. Виняток один — власна безпека: якщо звучать погрози, у руках предмет або вам страшно, вийдіть із квартири, виведіть дітей і чекайте бригаду надворі.
Коли викликати 103 без вагань
- зʼявилися погрози собі чи іншим;
- голоси наказують щось зробити;
- відмова від їжі й води;
- сплутаність: не орієнтується в місці й часі, не впізнає рідних;
- судоми, непритомність;
- висока температура;
- тремтіння рук, рясний піт, часте серцебиття разом зі сплутаністю;
- стан почався після алкоголю чи речовин — або, навпаки, на 1-4 добу після того, як людина різко припинила пити чи приймати заспокійливі.
Якщо в руках ніж чи інша зброя, лунають погрози розправи або вже є бійка — вийдіть із квартири й телефонуйте з безпечного місця: 103 і 102. Без поліції бригада всередину не заходить, і чекати доведеться довше.
Диспетчеру потрібні факти, а не діагноз. Скажіть прямо: гостре порушення психіки, потрібна психіатрична бригада. Далі — вік, скільки триває стан, що відбувається зараз (голоси, маячня, агресія, відмова від води), чи були погрози, що і коли людина вживала, які ліки їй призначені, чи є хронічні хвороби й чи є вдома зброя. Назвіть номер поверху, код домофона й хто зустріне бригаду біля підʼїзду. Якщо є судоми чи температура — скажіть про це першим. Що робить бригада при отруєнні — у матеріалі про швидку психіатричну допомогу при інтоксикації.
Коли психоз стався на тлі алкоголю чи речовин
Перший у житті епізод часто розгортається саме тут: після кількох діб запою або, навпаки, через кілька днів після різкої відмови; після стимуляторів і безсоння; після нових синтетичних сумішей. Ознаки збоку схожі на будь-який інший психоз, але лікарська тактика інша.
Лікарю треба сказати прямо: що вживала людина, скільки, коли востаннє. Це не про осуд і не про наслідки для неї. Що раніше лікар це почує, то швидше зрозуміє, що шукати і що можна вводити безпечно. Окремо про стани, які легко сплутати, є матеріали про алкогольний психоз і про ознаки білої гарячки.
Чого не робити
- Не залишати саму — крім випадку, коли загроза вам самим: тоді виходьте й телефонуйте з-за дверей.
- Не зачиняти в кімнаті й не звʼязувати: у стані страху це підтверджує найгірші очікування й додає ризику травми.
- Не поїти алкоголем «щоб заспокоївся»: це погіршує стан і плутає картину для лікаря.
- Не давати ліків, призначених комусь іншому, не збільшувати самостійно дозування власних і не відміняти різко призначене психіатром: відміна повертає психоз, а від заспокійливих ще й дає судоми. Усе, що людина приймає, покажіть лікарю в упаковках.
- Не знімати на відео й не скликати родичів «на серйозну розмову».
- Не підвищувати голос і не повторювати за людиною її слова.
Про госпіталізацію без згоди
Психіатрична допомога в Україні надається добровільно, за поінформованою згодою. Без згоди госпіталізують лише тоді, коли через розлад людина вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, небезпечні для себе або інших, або нездатна сама задовольняти базові життєві потреби, і допомогу можна надати тільки в стаціонарі.
Рішення про невідкладний огляд ухвалює лікар-психіатр, а далі протягом доби він звертається до суду, і суд вирішує, чи є підстави тримати людину без згоди. Родина не «оформлює» госпіталізацію: усе, що вона може, — викликати бригаду й точно описати факти. Результат дзвінка ніхто не гарантує, але без виклику варіантів немає взагалі.
Часті питання
Психоз може минути сам? Чекати не варто. Іноді гострота справді спадає, але «стало тихіше» не дорівнює «минуло»: без огляду неможливо зрозуміти, що це було й чи повториться. Якщо є хоч один пункт зі списку вище — 103 незалежно від того, стало легше чи ні.
Чи можна дати щось заспокійливе до приїзду бригади? Нічого нового, чужого чи «додатково для сну» — ні. Своє призначене можна дати у звичний час, якщо людина бере ліки сама, не пила алкоголю й нічого не вживала: інакше є ризик пригнічення дихання. Не вмовляйте й не примушуйте: коли є маячня про отруєння, таблетка з ваших рук її підтверджує. Занотуйте, що і коли прийнято, і скажіть бригаді.
Він відмовляється відчиняти двері й нікого не пускає. Що робити? Не виламуйте двері самі. Викликайте 103, кажіть диспетчеру про ізоляцію, відмову від води та про будь-які почуті погрози.
Це назавжди? Один епізод не визначає все життя. Що буде далі, залежить від причини, тому діагноз ставлять після обстеження, а не в перший вечір. Про перебіг є окремий матеріал про шизофренію.
Куди звернутися
За загрози життю або при судомах, температурі, відмові від води — 103. Якщо є погрози чи насильство — 102. Якщо звучать думки про смерть — 7333, цілодобово й безкоштовно.
Коли гострий момент минув, потрібен огляд лікаря: з тим, що сталося, не розбираються за телефоном. У клініці «єНадія» психіатрична допомога починається з консультації, і звернутися можуть самі рідні, навіть якщо людина поки що не готова. Адреса й графік — на сторінці контактів.
