Більшість людей із залежністю від азартних ігор лікуються амбулаторно: продовжують працювати, живуть удома і приходять на сесії кілька разів на тиждень. Госпіталізація потрібна не всім, а в конкретних ситуаціях, які легко перелічити. Головна помилка тут — не формат, а зволікання: чекати, поки «стане зовсім погано», немає сенсу, бо борги ростуть швидше за рішучість. Якщо зараз є думки про смерть — Лінія запобігання самогубствам 7333 працює цілодобово й безкоштовно, при загрозі життю телефонуйте 103.
Кому підходить амбулаторний формат
- людина усвідомлює проблему і сама хоче лікуватися, хай і з сумнівами;
- немає важкої депресії й немає думок про смерть;
- немає паралельної залежності від алкоголю чи речовин у гострій фазі;
- удома є хтось, хто готовий підключитися, зокрема до контролю фінансів;
- є можливість приходити на сесії регулярно, а не «коли вийде».
Амбулаторно лікування навіть має перевагу: людина одразу тренує навички в реальному житті, а не в захищених умовах, звідки потім треба виходити.
Коли все ж потрібен стаціонар
- зʼявилися думки про смерть, самоушкодження або була спроба;
- важка депресія: людина не встає, не їсть, не спить тижнями;
- поряд із грою є алкоголь або речовини, і зупинитися вдома не вдається;
- усі спроби амбулаторно закінчувалися поверненням до гри протягом кількох днів;
- удома конфлікт або немає нікого, хто підтримає;
- людина в стані, коли не контролює вчинки: продає майно, бере позики під будь-який відсоток.
Це не «сильніша» чи «слабша» форма лікування, а питання безпеки. Формати й склад програм — на сторінці лікування ігрової залежності.
Як влаштована амбулаторна програма
Оцінка стану. Перша консультація — це не лише про гру. Лікар дивиться, чи немає депресії, тривожного розладу, безсоння чи залежності від алкоголю. При лудоманії супутній стан є частіше, ніж ні, і без його лікування тяга повертається.
Психотерапія. Основа програми. Найкраще досліджена при цій залежності когнітивно-поведінкова терапія: розбір переконань про відіграш і «систему», робота з тригерами, конкретний план дій на момент, коли накриває тяга. Зазвичай 1-2 сесії на тиждень.
Медикаментозна підтримка за потреби. Призначає лікар і лише за показаннями, найчастіше коли поруч депресія, тривога або порушення сну. Окремої «таблетки від лудоманії» не існує. Що входить у медикаментозну частину — тут.
Робота з родиною. Кілька зустрічей, на яких домовляються про правила щодо грошей і про те, як реагувати на зрив.
Підтримка після активної фази. Рідші зустрічі протягом кількох місяців. Саме цей етап найчастіше пропускають.
Детальніше про формат — на сторінці амбулаторного лікування.
Скільки це триває
Активна фаза — зазвичай 2-3 місяці регулярних сесій. Далі підтримка ще від трьох місяців, рідше й за потреби. Перші зміни помітні раніше: за кілька тижнів зменшується частота думок про гру, зʼявляється пауза між бажанням і дією.
Швидких варіантів тут немає. Обіцянка прибрати залежність за один сеанс — привід шукати іншу клініку.
Фінансові барʼєри на час лікування
Амбулаторний формат означає, що доступ до грошей і застосунків лишається. Тому барʼєри ставлять окремо, і це не приниження, а тимчасовий інструмент:
- фінансами тимчасово розпоряджається хтось із близьких;
- державний реєстр осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор: заяву про самообмеження людина подає сама на строк від пів року до трьох років, близькі можуть домогтися обмеження через суд;
- у застосунках деяких банків можна заблокувати платежі на азартні ігри;
- блокувальники сайтів і застосунків на всіх пристроях, з паролем, якого людина не знає;
- окремий рахунок із мінімальним залишком на щоденні витрати.
Барʼєри не лікують, але дають час, поки терапія почне працювати.
Що робити родині
Найкорисніше — не те, чого від родини зазвичай чекають.
- Не гасити борги, поки людина грає. Це фінансує наступний етап. Допомога має сенс тоді, коли лікування вже йде.
- Не влаштовувати нагляд. Перевірки телефону й допити перетворюють стосунки на гру в кота й мишу, а не зупиняють ставки.
- Домовитись про конкретні правила і дотримуватись їх: хто веде гроші, що буде у випадку зриву, про що повідомляють одразу.
- Подбати про себе. Родина виснажується не менше: про це в матеріалі про співзалежність.
Якщо людина не визнає проблеми, є окремі підходи до розмови — ми розписали їх окремо. Розпізнати, що це вже залежність, допоможе матеріал про ознаки ігрової залежності.
Зрив під час амбулаторного лікування
Зрив трапляється часто і сам по собі не означає, що формат не підходить. Значення має, що людина робить далі: говорить про це на найближчій сесії чи ховає й іде у відіграш.
Формат варто змінити на стаціонарний, якщо зриви повторюються щотижня, якщо після зриву зʼявляються думки про смерть або якщо людина знову бере позики.
Часті питання
Чи можна лікуватися, не кидаючи роботу? Так, амбулаторний формат саме для цього й розрахований.
Чи дізнається хтось про звернення? Ні. Лікування анонімне, на облік не ставлять, довідки нікуди не передаються.
Чи можна лікувати людину без її згоди? Ні. Але з консультації для родини часто починається шлях до того, що людина погоджується сама.
Чи достатньо просто заблокувати всі застосунки? Ні. Барʼєри виграють час, але без роботи з причинами тяга повертається, а обхідні шляхи знаходяться швидко.
Куди звернутися
У клініці «єНадія» доступні обидва формати: амбулаторне лікування ігроманії і програма лікування ігроманії. Консультація анонімна, цілодобово. Контакти — на сторінці клініки.
