Ви поруч із людиною, яка щойно відповіла комусь у порожній кімнаті. Далі — не теорія, а те, що робити в найближчі хвилини: як говорити, чого не казати, що прибрати з кімнати і коли телефонувати, не чекаючи ранку. Якщо просто зараз є загроза життю, судоми або погрози з предметом у руках — 103. Якщо звучать слова про смерть — 7333, цілодобово й безкоштовно. Якщо погрози повторюються і вдома вже небезпечно — 102 або гаряча лінія 1547.
Як це виглядає збоку
Галюцинації рідко починаються з драматичної сцени. Частіше рідні згадують дрібниці, яких не розуміли раніше.
- Людина замовкає посеред фрази і прислухається, наче за стіною хтось говорить.
- Відповідає комусь короткими репліками, коли в кімнаті нікого немає.
- Відмахується від чогось у повітрі, струшує з одягу невидиме.
- Шепоче сама до себе, сперечається пошепки, лається на когось.
- Затуляє вуха або вмикає музику голосніше, щоб перекрити звук.
- Не спить ночами, просить не вимикати світло.
- Просить вимкнути телевізор, бо «звідти говорять про неї».
Для неї це не уява. Мозок формує сприйняття, яке нічим не відрізняється від справжнього звуку чи образу. Тому заперечення «цього немає» звучить для людини приблизно так, як для вас звучало б «ніякого дощу за вікном немає».
Три типи, і з кожним по-різному
Голоси. Найчастіший варіант. Вони коментують дії, обговорюють людину між собою, лають, іноді наказують. Саме наказові голоси — головна причина, чому не можна лишати людину саму. Спитати про них можна прямо й спокійно: «Вони кажуть вам щось зробити?» Це питання не погіршує стан, воно показує, наскільки все терміново.
Зорові. Частіше бувають при відміні алкоголю, при отруєнні речовинами, після кількох діб без сну, при високій температурі, у літньому віці. Майже завжди йдуть у парі з дезорієнтацією: людина не розуміє, де вона, плутає день і ніч, не впізнає кімнату. Такий стан оглядають сьогодні. Чекати до завтра тут немає сенсу. Про алкогольний варіант із тремтінням і страхом є окремий матеріал про білу гарячку.
Тілесні. Відчуття, що під шкірою хтось рухається, дотики, укуси, сторонній запах чи присмак. Людина розчісує шкіру до ран, показує «ось воно, дивіться», іде до дерматолога замість психіатра. Тут головне — не сперечатися про наявність комах, а дивитися на рани й на те, скільки діб людина не спить.
Причини бувають різні: відміна алкоголю, речовини, психічний розлад, виснаження, температура, побічна дія лікування. На це буде час пізніше. Окремо ми пояснюємо, чому починається психоз. У момент нападу важить інше.
Розмова: що казати і чого не казати
Дві однаково програшні позиції — сперечатися й підтакувати.
Спростування («там нікого немає», «це вигадка») людина сприймає як те, що ви на боці загрози. Людина перестає вам вірити саме тоді, коли ваша підтримка найпотрібніша.
Підтакування («так, я теж їх чую») дає короткий спокій, але закріплює переживання: після цього вам буде важче сказати щось інше.
Робоча середина — говорити про почуття людини, а не про реальність голосу:
- «Я не чую цього голосу. Але я вірю, що ви його чуєте.»
- «Бачу, що вам страшно. Я поруч і нікуди не піду.»
- «Розкажіть, чого ви зараз найбільше боїтеся.»
Кілька правил, які роблять розмову безпечнішою:
- Короткі речення, одна думка за раз, повільний темп. Складні пояснення зараз не сприймаються.
- Називайте людину на імʼя і називайте себе, навіть якщо вона вас знає все життя.
- Не питайте «чому» і не вимагайте пояснень.
- Не смійтеся, не переказуйте це по телефону при ній, не знімайте на відео.
- Не збирайте вдома всю родину: чим більше людей, тим сильніший страх.
- Попереджайте про кожен свій рух — «я встану й вимкну телевізор».
- Не торкайтеся раптово й не обіймайте без дозволу.
- Стійте трохи збоку, а не навпроти, і не перекривайте вихід із кімнати.
Що зробити в кімнаті
- Приглушіть світло, але не вимикайте зовсім: у темряві тіні стають частиною галюцинації.
- Вимкніть телевізор, радіо, музику. Фоновий звук мозок добудовує до голосів.
- Заберіть із поля зору ножі, ножиці, шнури, ліки, ключі від авто, важкі предмети.
- Закрийте вікна й балкон.
- Не лишайте людину саму — але тільки поки безпечно вам. Якщо зʼявилася агресія, погрози або людина шукає предмет, вийдіть із кімнати чи з квартири, замкніться в безпечному місці й телефонуйте 102 і 103. Ваша безпека тут не егоїзм: якщо постраждаєте ви, допомогти не зможе ніхто.
- Не давайте нічого «щоб заспокоїлась» зі своєї аптечки: це змінює картину для лікаря і може погіршити стан.
- Не пропонуйте алкоголь.
- Якщо людина рветься вийти надвір — ідіть поруч, а не тримайте силою. Фізичне утримання майже завжди переростає в бійку.
Червоні прапорці, за яких телефонують одразу
Не чекайте ранку і не вмовляйте потерпіти до понеділка, якщо є хоча б один пункт:
- голоси наказують щось зробити, особливо нашкодити собі чи комусь;
- звучать слова про смерть або про вікно;
- агресія, погрози, людина шукає предмет;
- дезорієнтація: не впізнає дім чи рідних, не розуміє, який день;
- температура, судоми, багаторазова блювота, людина ледь тримається на ногах;
- галюцинації зʼявилися вперше або різко посилилися за добу;
- друга доба без сну, людина не пʼє й не їсть;
- усе почалося після відміни алкоголю чи речовин.
Диспетчеру 103 говоріть коротко: вік, що саме бачите й чуєте, скільки це триває, чи є загроза, чи були судоми, чи вживала людина алкоголь або речовини, чи є призначення від лікаря. Окремо ми розібрали, за якими ознаками впізнати психоз.
Часті питання
Чи можна сказати, що голосів насправді немає? Прямо заперечувати не варто. Скажіть про себе: «я цього не чую». Це чесно й не робить вас супротивником.
Чи може минути саме? Іноді галюцинації слабшають, коли людина висипається або минає отруєння. Але якщо вони зʼявилися на тлі відмови від алкоголю чи речовин, чекати не можна: такий стан наростає годинами й лікується терміново. Та й у решті випадків без огляду лікаря невідомо, що це було, тому «саме минулося» не скасовує потреби в обстеженні.
Людина в такому стані небезпечна для інших? Найчастіше вона захищається від того, що переживає як загрозу. Ризик росте, коли голоси наказові, коли людина кілька діб не спить і коли поруч є алкоголь чи речовини.
Що робити, якщо вона відмовляється від допомоги? Не сперечайтеся про діагноз. Говоріть про те, що людина відчуває: страх, безсоння, виснаження. Якщо є загроза життю, згоди не чекають — це виклик 103.
Куди звернутися
За загрози життю — 103. Якщо звучать думки про смерть — 7333, цілодобово й безкоштовно. Якщо вдома небезпечно — 102 або 1547.
Коли гострий стан минув, людину має оглянути психіатр чи нарколог: причину видно за станом, історією й обстеженням, а не за самими голосами. У клініці «єНадія» є невідкладна наркологічна допомога і психіатрична допомога, звернутися можуть і самі рідні. Адреса й графік — на сторінці контактів.
